Базар гуцула
Інтернет магазин наших українських виробів!

 +38 093 87 98 264   

з 10:00 до 20:00

Статті
Воскресіння Лазаря

Зображення чуда Воскресіння Лазаря в іконах, фресках, мозаїках.>>>

Бердичівська ікона Божої Матері

Кожен рік, тисячі католицьких паломників, збираються у місті Бердичів, щоб отримати благословення від ікони Бердичівської Божої Матері.>>>

Релігійні відносини між імперіями 10-15 століття

Історія завжди повторюється, у кожній ситуації можливо провести цікаві паралелі.>>>

Розміщення ікон в оселі

Де і як найкраще розмістити ікону для молитви?>>>

Як охороняють нас Святі Ангели

Ангел-охоронець бореться за нашу душу на Страшному Суді.>>>

Особливості мистецтва Київської Русі

Значну роль у формуванні мистецтва Київської Русі відіграла давньослов'янська мистецька спадщина.>>>

Кінець світу та останній Суд

Існує так звана "Печера апокаліпсису", в якій Іван побачив пророче видіння.>>>

Що таке протестантизм та реформація?

Реформація забезпечила розкол церкви, яка діяла більш ніж тисячоліття.>>>

Перші ікони в Україні

Поява першої ікони на теренах україни датується 11 століттям.>>>

Що таке іконоборство?

Ікона - це відображення будь-яких сутностей світу.>>>

Пам`ятник щурам, які живуть в музеях

1 квітня 2014 року - відкрили унікальний пам'ятник "музейним щурам" в легендарному місті Одеса.>>>

Винайдення та виготовлення паперу

Чи знали ви, що лідером по виробництву паперу в світі являється Фінляндія.>>>

Особливості мистецтва Київської Русі

В Україні архітектура як вид будівельного мистецтва виникає у II ст. до н. е. Високим рівнем відзначалася архітектура колишніх грецьких колоній на українському узбережжі Чорного моря. У часи становлення Київської Русі формується тип давньоруського міста, складовими якого були: “дитинець”, або “днешній град”, у якому жили бояри та дружинники, чисельна князівська та боярська челядь і ремісники, які обслуговували княжий двір та боярські хороми; “окольний град”, який складався з кварталів простого люду, ремісників, торговельного майдану, подвіря купців, численних церков та монастирів; околиці – “посади”, “кінці”, заселені ремісничим і торговим людом. Система планування міста переважно була лінійною, тобто вулиці йшли вздовж шляхів, струмків або річок. Такою, наприклад, була первісна забудова стародавнього Подолу у Києві.

Кам'яні собори в Київській Русі були великою рідкістю і будувалися строго за візантійськими зразками. Візантійські майстри приїздили у Київську Русь і здійснювали тут будівництво. Культові муровані споруди будувалися за системою давньоруської мішаної кладки: чергування цегли-плінфи на вапняному цемяночному розчині з шаром дикого каменю. Інтер'єр культових споруд прикрашали мармуровими колонами, капітелями, мозаїками та фресками.

Для покращення акустики робили голосники — порожнину всередині стіни, у яку закладали глечики. Перша мурована церква Богородиці (Десятинна), була зведена візантійськими майстрами на замовлення Володимира Великого у 989–996 роках. Вона збудована за загально-християнськими пра вилами в пам'ять про мучеників-християн. У плані це п'ятинавна, хрестово-купольна споруда, інтер'єр якої був прикрашений мозаїками і фресками та оздоблений мармуром. Десятинна церква, особливо її центральна частина, була взірцем для багатьох давньоруських культових споруд XI–XII століть. У 1240 році Десятинна церква була зруйнована ордами Батия, тому, до наших днів зберігся лише її фундамент.

Унікальним явищем у тогочасній світовій архітектурі став собор св. Софії у Києві, збудований в часи Ярослава Мудрого (1037 р). Споруджений грецькими майстрами на зразок Константинопольського собору Святої Софії. За типом це п'ятинефний, хрестово-купольний храм з хрещатим підкупольним простором та анфіладами бокових нефів. Собор увінчаний тринадцятьма банями. У другій половині XI ст. культове будівництво поширюється у багатьох давньоруських центрах. Засновуються монастирі, у яких будуються нові кам'яні храми. Це Успенський храм Печерського монастиря (1078 р.), Михайлівський Золотоверхий храм (1108 р.), Михайлівський собор Видубицького монастиря та інші.

Саркофаг Ярослава Мудрого або Ярославова домовина — гробниця Великого князя київського Ярослава Мудрого, який помер у 1054 році. Саркофаг розташований у східній частині північної внутрішньої галереї собору святої Софії у Києві. Поховання Ярослава Мудрого є першим похованням некрополю Софії Київської, хоча документальних підтверджень, що у саркофазі похований саме він не знайдено.

Під замовлення (виконання до 1 місяця)
3900грн.
$ 300
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
4550грн.
$ 350
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
4550грн.
$ 350
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
5850грн.
$ 450
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
4550грн.
$ 350
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
5850грн.
$ 450
Під замовлення (виконання до 1 місяця)
5850грн.
$ 450
Додано в кошик